SQL Error (1054): Unknown column
struct.date_end
in
field list

SELECT sections.title, struct.struct_id, struct.copy_id, struct.on_page2, struct.name as struct_name, struct.dir, struct.num, struct.parent_id, struct.parents, struct.smark, struct.date_end, UNIX_TIMESTAMP(struct.date) as date_format, UNIX_TIMESTAMP(struct.date_change) as date_change_format, UNIX_TIMESTAMP(struct.date_start) as date_start_format FROM struct LEFT JOIN sections USING (struct_id) WHERE sections.lang = 'ukr' AND (struct.showmode='show' || struct.showmode='show!tree') && struct.type!='separator' AND parent_id='0' && (smark='mainmenu' || smark='topmenu' || smark='bottommenu') AND struct.location='sections' ORDER BY num, date_start desc, date desc LIMIT 0,20
line: | file:
SQL Error (1054): Unknown column
struct.date_end
in
field list

SELECT combo.name, struct.struct_id, struct.copy_id, struct.on_page2, struct.name as struct_name, struct.dir, struct.num, struct.parent_id, struct.parents, struct.smark, struct.date_end, UNIX_TIMESTAMP(struct.date) as date_format, UNIX_TIMESTAMP(struct.date_change) as date_change_format, UNIX_TIMESTAMP(struct.date_start) as date_start_format FROM struct LEFT JOIN combo USING (struct_id) WHERE combo.lang = 'ukr' AND (struct.showmode='show' || struct.showmode='show!tree') && struct.type!='separator' AND combo.name!='' AND struct.location='combo' AND struct.parent_id = '419' ORDER BY num, struct.name LIMIT 5000
line: | file:
SQL Error (1054): Unknown column
struct.date_end
in
field list

SELECT combo.name, struct.struct_id, struct.copy_id, struct.on_page2, struct.name as struct_name, struct.dir, struct.num, struct.parent_id, struct.parents, struct.smark, struct.date_end, UNIX_TIMESTAMP(struct.date) as date_format, UNIX_TIMESTAMP(struct.date_change) as date_change_format, UNIX_TIMESTAMP(struct.date_start) as date_start_format FROM struct LEFT JOIN combo USING (struct_id) WHERE combo.lang = 'ukr' AND (struct.showmode='show' || struct.showmode='show!tree') && struct.type!='separator' AND city_id='' AND struct.location='combo' AND struct.parent_id = '418' ORDER BY num, struct.name LIMIT 5000
line: | file:
Михайло Іллєнко: “Сьогодні ми працюємо на російське і американське кіно. Ми – покупці квитків” |

Репортаж

12 2013

Михайло Іллєнко: “Сьогодні ми працюємо на російське і американське кіно. Ми – покупці квитків”

Український режисер, автор стрічки "ТойХтоПройшовКрізьВогонь", наразі знімає фільм за баладою Тараса Шевченка, в якій всього 67 рядків! Він розповідає про свій новий проект, авторське право та протекційні закони, що так необхідні вітчизняному кіно.


На мою думку, український кінематограф повинен стати частиною кінематографу світового, в той же час залишившись своєрідним. Наше завдання – робити кіно для українського глядача. Тільки тоді публіка реагує із вдячністю. Саме так сталося з моїм фільмом "ТойХтоПройшовКрізьВогонь”. "Ми. Для нас. Про себе" – ось формула, яку потрібно закріпити у нашому кіновиробництві.

Зараз я працюю над фільмом "Толока”, де також дотримуюсь цієї формули. Ідея зародилась ще у далекому 1967 році, коли Юрій Іллєнко, мій брат, знімав "Вечір на Івана Купала”. Тоді я вперше зрозумів, чому толока завжди мала сакральне значення для українців. Коли приходила справжня біда, коли від села залишався тільки дим, люди збиралися й відбудовували село, рятували одне одного. Мене вразило, як будівництво сільської хати збирає навколо себе такий здоровий імпульс, як люди приходять на допомогу один одному. Тому я хочу, щоб Україна подивилася на себе з гідністю, з відчуттям того, що ми можемо відродитися після будь-якої біди. Толока – унікальний символ порятунку родини, громади, України, це дивовижний приклад єднання українців задля доброї мети.


Фільм знятий за баладою Тараса Шевченка "У тієї Катерини". Цей твір у Кобзаря один з найкоротших – 67 рядків. Його можна було б записати на долоні, як шпаргалку, але рядків поета вистачило на повнометражне кіно. Потужні силові лінії продовжують слова Тараса Григоровича і тягнуться до нас – у наше минуле, сьогодення і далі у майбутнє.

Це історія про жінку, яка пообіцяла свою прихильність тому, хто визволить із турецької неволі її брата. Як виявилося згодом, не брата, а коханого. За цю брехню шевченківській Катерині відрубали голову. Але у мене кінець фільму буде щасливий. Дія ж стрічки триватиме 400 років, аж до наших часів.

Якщо говорити про стан кіновиробництва в Україні загалом, я впевнений, що талановитих кіношників у нас дуже багато. Не вірю я в ці історії, що Україна не вродила сценаристів, режисерів, операторів. Я вже більше 10 років займаюсь фестивалем "Відкрита ніч", а це – фестиваль національного виробника. Їм лише треба дати шанс – перш за все, законодавчий. Нам потрібні протекційні закони, аби місцевий виробник мав право на частину вітчизняного ринку.


Наша країна – вигідний ринок. І свого часу його надійно, оперативно і вміло захопив іноземний виробник. На жаль, сьогодні ми працюємо на російське і американське кіно. Ми – покупці квитків. І вони не збираються так просто віддавати нам цю територію.

Вже давно існують нормальні професійні закони, які збалансували ринок у Франції, Греції, Великій Британії, Німеччині, Польщі. У цих країнах залишається місце і для вітчизняного кіно, і для імпортованого. У Франції, наприклад, із кожного квитка, який продається на іноземний фільм, іде певний відсоток на розвиток французького кіно. У нас, звичайно, такого закону немає. Крім того, у розвинених країнах є потужна система авторського права, і всі міграції фільмів дуже чітко відстежуються. У нас авторське право не працює.

У цій ситуації залишається дивуватися, що сучасне українське кіно взагалі існує. Таки знімають! Хоч і стверджують, що нікому знімати. Вчать! Хоч і кажуть, що нема кому вчити. Вчаться! Хоча відомо, що нема розуму вчитися. А потім їздять за кордон і привозять звідти призи.


Коли фільм позаду, багато забувається. Насправді ця робота далека від романтики. Всюди є своя технологія. І кіно – це теж ланцюг технологічних процесів.

Також кіно – це не тільки зйомки, а й періоди безробіття. І головне, щоб удома вас розуміли. Сімейне коло має бути територією підтримки. Без цієї складової більшість фільмів в Україні не були би зняті.

Взагалі, моя головна порада – знімати про "тут і зараз". Брати камеру і просто виходити на полювання, адже життя повне непересічних сюжетів, тем і персонажів. І тоді, може, сформується достатньо численна "група захоплення", щоб боротися за наш екран!

Зустріч відбулася в арт-кафе Freud House
Записала Богдана Робочек
Фотографії: арт-кафе Freud House




 
© , 2010-2014.
"" .
, .
ղ


²
? !
Facebook, , .
Facebook