Тарас Лукачук: «Найбільш результативний інструмент в корпоративному світі – це зворотній зв'язок»

Віце-президент Kraft Foods, генеральний директор в Україні та на нових ринках Східної Європи і Центральної Азії, розповів про те як заробляти гроші, роблячи людей щасливими.

У мене немає рецептів, на кшталт десяти принципів і семи золотих правил бізнесу. Я дуже багато чого роблю, керуючись своїм досвідом, а ще більше – інтуїтивно. Кожний бізнес, як задача, яку потрібно вміти вирішувати різними шляхами.

На нинішню посаду в компанії я не прийшов зі сторони. З 39 років свого життя, я майже 20 працюю у Kraft Foods. Свій шлях як новий віце-президент я розпочав з того, що не став поспішати робити якісь радикальні кроки.

Я структурував території ризиків в першу чергу стосовно людей. Серед них завжди є більш і менш задоволені. Тому дуже важливо створити вмотивовану команду і вміти бути вимогливим, не перегинаючи палиці.

На тому рівні відповідальності, який є у мене сьогодні, я не вірю у силу індивідуума. Також не маю жодних ілюзій, нібито я одноосібно керую компанією. Натомість, величезна цінність, є у тих 10 людях, які є навколо мене. Вони мають відповідати критеріям максимально можливої професійності при максимальній кооперативності.

В Україні Kraft foods працюють з 1995 року. Відтоді, як ми придбали Тростянецьку шоколадну фабрику на аукціоні, компанія змогла збільшити цей актив у 100 разів та досягнути більш, ніж півмільярдного обороту щорічно. Наші темпи вивели Україну в топ-10 пріоритетних країн із найбільшим потенціалом зростання. І це не зважаючи на те, що український ринок драматично погіршився за останні два роки.


Одна з причин, чому все склалося настільки успішно, це те, що у нас немає жодного іноземця в управлінцях. Ми фактично не залучаємо на верхній рівень людей зі сторони, все виростає з середини компанії. Це питання довіри. Ми вкотре доводимо, що в Україні є достатній рівень таланту, аби керувати масштабним бізнесом.

Але успіх, тим більш тривалий, несе в собі велику порцію негативу. Був період, коли ми надто повірили у себе, це могло закінчитись сумно. Адже конкуренція у нашій сфері достатньо велика.

Тому зараз у кожному департаменті є КРІ, який можна порівняти з ринком. Часом це важко застосовувати, наприклад, у юридичому відділі, але коли маєш такий бенчмарк на ринку – це провокує суттєві зміни та дає дуже позитивний результат. Наш сьогоднішній успіх є свідомим, і те, що ми робимо, ми робимо краще, ніж інші.


Один із принципів власне моєї роботи – праця має приносити радість. Якщо цього не відбувається, то далі йде історія про те, що ми маємо лише одне життя, що це – не репетиція й не факт, що будуть повтори. 75% свого свідомого існування поза сном ми проводимо на роботі. Якщо вона не приносить задоволення, єдине, що я можу побажати – це успіхів. Адже в команді не щасливих людей, на якомусь етапі все просто перестане працювати.

Собі ж я постійно ставлю питання про ефективність, з якою я витрачаю свій час. Зараз я знаходжу багато сенсу в людях. Отримую величезний драйв, працюючи із талановитими і професійними колегами. Тому мені дуже складно толерувати відмінне ставлення до роботи, але я віддаю перевагу не заміні працівників, а їхньому розвиткові.

Найбільш результативний інструмент в корпоративному світі – це зворотній зв'язок. Немає нічого кращого ніж структурована відверта розмова. Раз на два місяці у мене з кожним директором підрозділів відбувається розмова віч-на-віч. Таким чином я маю можливість говорити людям доволі відверті й складні речі. Але я також роблю все для того, аби і мені дали такий самий відгук про мою роботу і могли розраховувати на те, що і я на нього відреагую.

Я дуже орієнтований на результат, але не вважаю, що його варто досягати будь-якою ціною. Можна робити помилки, можна не отримувати все й одразу. Але не можна не робити висновків.

Записала Богдана Робочек
Фото надані kmbs